Погляд у природу

Ø  Мурашки уміють розмовляти і рахувати?

  Мурашки здатні пояснювати один одному як знайти дорогу до їжі, уміють рахувати і виконувати прості арифметичні дії. Наприклад, коли мураха-розвідник знаходить їжу в спеціально сконструйованому лабіринті, він повертається і пояснює, як пройти до неї, всім іншим мурахам. Якщо в цей час замінити лабіринт на аналогічний, тобто знищити феромонний слід, родичі мурахи-розвідника все одно знайдуть їжу.

   В іншому експерименті мураха-розвідник шукає шлях в лабіринті із багатьох однакових віток, і після його пояснень інші комахи зразу біжать до позначеної вітки. А якщо спочатку привчити розвідника до того, що їжа з великою вірогідністю буде знаходитись в 10, 20 і так далі вітках, то мурахи приймають їх за базові і починають орієнтуватися, додаючи або віднімаючи від них потрібне число, тобто використовують систему, аналогічну римським числам.

Ø  Математичні здібності риб

   Риби володіють азами арифметики і здатні рахувати. Італійські вчені із університету Падуї стверджують, що жителі водних глибин уміють безпомилково рахувати, правда, тільки до чотирьох.

   Учені вели спостереження за самками прісноводної риби гамбузії, котрі намагалися відірватися від самців, що їх наздоганяли. В ході дослідження вчені виявили, що риби постійно перераховують кількість особин, що знаходяться поряд. Якщо в косякові не більше чотирьох риб, то гамбузія безпомилково вибирає ту зграю, що побільша. Виявляється, що вони старалися знайти захист у самій великій зграї риб, постійно перераховуючи кількість особин, що знаходилися поруч. Тобто, риби можуть відрізняти великі зграї від малих.

   Нові дані вчених говорять про те, що риби наділені такими ж якостями, як ссавці, дельфіни та деякі люди з обмеженими математичними здібностями.

  

Ø  Бджоли-математики

 Бджоли можуть розв’язувати складні математичні задачі. Ці комахи швидко і безпомилково розраховують оптимальну відстань від одного об’єкту до іншого. Така задачка під силу звичайному комп’ютеру, але, як з нею справляються крихітні мізки бджоли, не зовсім зрозуміло.

   Бджоли займаються математикою … від самого народження. Згадайте, що являє собою внутрішня частина вулика – це ж суцільні ряди стільників, що складаються з правильних многокутників і розташовуються оптимальним чином. Бджоли несвідомо розв’язують математичну задачу – вони стараються надати стільникам такої форми, щоб при заданому об’ємі на них витрачалося якнайменше воску. У молодої бджоли, що з’явилася на світ у «королівстві порядку й симетрії» з самого початку формується такий світогляд, в якому велику роль відіграє уміння розпізнавати у всьому строгі закономірності, адже у вулику не місце хаосу.

   Молоді бджоли працюють в основному всередині гнізда – будують стільники, доглядають за личинками, прибирають сміття. Усі ці дії, як ви розумієте, також потребують уміння розраховувати свої сили і оптимізувати переміщення – в протилежному випадку їм не впоратися з таким великим обсягом роботи. Саме так бджоли і вдосконалюють свої математичні здібності – ті сім'ї, де це не відбувається, швидко програють своїм сусідам у боротьбі за існування.

   Виходить, що бджоли з самого народження просто «приречені» на те, щоб бути талановитими математиками – інакше природний відбір знищить їх. Не дивно, що коли вже немолода і досвідчена бджола нарешті отримує «призначення» на посаду збирача меду, розраховувати і оптимізовувати відстань між квітками здається їй простою дрібницею. Адже побудувати сотню комірок, заселити їх личинками і при цьому самій не померти від перевтоми – куди більш складніша задача. Ну, а якщо колишня прибиральниця і нянька все-таки стала збирати мед – значить, вона розв’язала її на відмінно.

   Отже, бджоли блискуче уміють розв’язувати складні математичні задачі тому, що займаються цим з дитинства. Можна сказати, математика є невід’ємною частиною їхнього життя. Можливо, цьому нам потрібно повчитися у наших маленьких помічників, якщо ми хочемо розвивати свої математичні здібності.